Смотреть больше слов в «Сучасному українсько-англійському юридичному словнику ( І. Борисенка, В. В. Саєнка, Н. М. Конончука, Т. І. Конончук)»
БЕЗМО́ВНИЙ (про людину — який нічого не говорить, не подає голосу), БЕЗГОЛО́СИЙ розм., БЕЗГЛА́СНИЙ рідше; МОВЧАЗНИ́Й, МОВЧАЗЛИ́ВИЙ, МОВЧУ́ЩИЙ розм., за... смотреть
МОВЧАЗНИ́Й, а́, е́.1. Який не любить багато говорити; схильний мовчати; неговіркий.Одна [дівчина] дуже мовчазна, – ні з ким буде мені й розмовляти, а д... смотреть
Безгласий, безгласний, безголосий, безгомінний, безмовний, безслівний, безсловесний, без'язикий, маломовка, маломовний, мовчазливий, мовчазник, мовчак,... смотреть
-а, -е. 1) Який не любить багато говорити, схильний мовчати; неговіркий. || Який мовчить, не вступає в розмову. || перен. Не сповнений звуками; безмов... смотреть
прикм., має ступ. порівн.1. який не любить багато говорити; неговiркий2. який розумiють без слiвмолчаливый¤ мовчазний свiдок -- молчаливый свидетель ¤... смотреть
-а, -е.1》 Який не любить багато говорити, схильний мовчати; неговіркий.|| Який мовчить, не вступає в розмову.|| перен. Не сповнений звуками; безм... смотреть
(безмовний) silent; (небалакучий) taciturn; (не виражений у словах) tacit; uncommunicative, reticent; dumbмовчазна згода — tacit consent; implicit agre... смотреть
небалакучий, неговіркий, маломовний, невелемовний, небагатослівний, немовний, скупий на слово, д. мовчущий, мовчкуватий, неговорючий; (беззвучний) безгомінний, безгучний, німотний, безмовний; (- згоду) безсловесний.... смотреть
мовчазни́й[моўчазний]м. (на) -зному/-з(‘)н'ім, мн. -з(‘)н'і
[mowczaznyj]прикм.milczący, milkliwy
【形】1) 不爱说话的, 沉默寡言的2) 不用言语表达的, 默然的
Мовчазли́вий і мовчазни́й, -на́, -не́
(який не любить говорити) маломовний, неговіркий, небалакучий.
= мовчазливий молчаливый; безмолвный (не говорящий; без слов)
{моўчазни́й} м. (на) -зно́му/-з()ні́м, мн. -з()ні́.
Tacite
Мама
мовчазни́й прикметник
małomówny, milczący
tacit, silent
мама
мама