Смотреть больше слов в «Сучасному українсько-англійському юридичному словнику ( І. Борисенка, В. В. Саєнка, Н. М. Конончука, Т. І. Конончук)»
ЮРИДИ́ЧНИЙ, а, е.1. Пов'язаний із законодавством, правовими нормами і практичним їх застосуванням; правничий.Зразу розмовляли ми про різні іспитові спр... смотреть
-а, -е. 1) Пов'язаний із законодавством, правовими нормами і практичним їх застосуванням. || Пов'язаний з вивченням і науковою розробкою правознавства... смотреть
-а, -е.1》 Пов'язаний із законодавством, правовими нормами і практичним їх застосуванням.|| Пов'язаний з вивченням і науковою розробкою правознавства... смотреть
юридичн|ий прикм. juridical; juristic; legal;\~а відповідальність legal liability; \~а дія legal act; \~а допомога judicial aid; \~а значимість relevance in law; \~а консультація legal advice; (установа) law office; legal clinic; \~а недієздатність incompetence; legal disability; \~а нечинність invalidity; \~а підстава legal ground; \~а помилка ignorance of law; \~а сила legal force; validity; \~а чинність validity in law; \~е обмеження legal restraints; \~е обмеження свободи placement under legal restraint; \~е положення legal position; \~е формулювання legal wording; \~ий сенс legal sense; \~ий статус legal status; \~ий термін law term; \~і механізми legal devices; \~і наслідки legal effect;... смотреть
Juridical; legal, juristic(al)юридичний факультет — faculty (department) of lawюридична адреса — legal addressюридична особа — juridical (judicial) per... смотреть
ЮРИДИ́ЧНИЙ (пов'язаний із вивченням і розробленням правознавства; признач. для підготовлення юристів), ПРАВНИ́ЧИЙ. Юрко уже не ходитиме в батькових пос... смотреть
юриди́чний (від лат. juridicus – судовий) правовий, той, що стосується правознавства; ¤ ю-а особа – організація, підприємство, установа, що мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових прав та виконувати обов’язки, бути позивачем і відповідачем у суді, арбітражі або в третейському суді.... смотреть
юриди́чний[йуриедичнией]м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
ад'єктивюридический¤ юридична особа -- юридическое лицо ¤ юридична чинність -- юридическая сила
【形】 法律的; 法学的Юридичний факультет 法律系Юридична консультація 法律咨询处
юридичний (лат., судовий) 1. Пов'язаний із законодавством, правовими нормами і практичним їх застосуванням; правничий, правознавчий. 2. Який має офіційне право на що-небудь.... смотреть
[jurydycznyj]прикм.prawniczy
(про особу) artificial, de jure, dispositive, jural, juridic, juridical, juristic, law, of law
prawniczy ~ факультет wydział prawa юридична особа osoba prawna
правничий, правознавчий, (- рівність) правовий, п! ЗАКОННИЙ
{йуриеди́чнией} м. (на) -ному/-нім, мн. -ні.
(який стосується правознавства) правничий.
Юриди́чний, -на, -не
Правничий
Juridisk
Juridisk
Juridisk
юриди́чний прикметник
юридический
იურიდიული
legal author
act of the law
legal act.
juridical analysis
legal implication, legal opinion
legal opinion.
law department
judicial document
legal custom
juristic commentary
legal glossator
committee on legal matters, judiciary committee
jurisdictional control
рос. юридическая обязанность складова правовідносин, закріплена нормою права, що відбиває передбачену законом міру належної поведінки суб'єктів права (фізичних і юридичних осіб, посадових осіб), вимагає від них виконання встановлених законом дій, здійснення суб'єктивних прав учасників правовідносин. Порушення прав тягне за собою відповідальність шляхом застосування санкцій до винних осіб.... смотреть
(англ. legal duty) визначена законом міра належної поведінки учасника даного (конкретного) правовідношення – носія цього обов’язку.
legal body
legal subbranch
legal process
legal councilor
counsel; legal adviser.
legal year
legal sense
jurisdictional dispute