УПОВНОВАЖЕНИЙ

в знач ім authorized; authorized agent; empowered; entitled; entrusted; plenipotentiary; (комісар, спеціальний уповноважений) commissioner • бути уповноваженим to be authorized (empowered etc) (to + inf) • (не) будучи (належним чином) уповноваженим with (without) (due) authority • певним чином ~ duly authorized • ~ агент authorized agent • Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (Омбудсмен) Authorized Human Rights Representative of the Verkhovna; Rada of Ukraine (Ombudsman) • ~ за законом authorized by; law • позитивно ~ affirmatively; authorized

Смотреть больше слов в «Сучасному українсько-англійському юридичному словнику ( І. Борисенка, В. В. Саєнка, Н. М. Конончука, Т. І. Конончук)»

УПОВНОВАЖЕННЯ →← УПЕРТІСТЬ

Смотреть что такое УПОВНОВАЖЕНИЙ в других словарях:

УПОВНОВАЖЕНИЙ

УПОВНОВА́ЖЕНИЙ (ВПОВНОВА́ЖЕНИЙ), а, е.Дієпр. пас. до уповнова́жити.– Я не уповноважений з вами вести про це розмову .. – А я з вами уповноважений говор... смотреть

УПОВНОВАЖЕНИЙ

УПОВНОВА́ЖЕНИЙ (ВПОВНОВА́ЖЕНИЙ) ім. (довірена особа для виконання якогось доручення), ПОВІ́РЕНИЙ, ПОВІ́РНИК, ДЕПУТА́Т, ВІДПОРУ́ЧНИК діал. Уповноважені ... смотреть

УПОВНОВАЖЕНИЙ

(вповноважений), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до уповноважити. || у знач. прикм.Який має певні повноваження. || у знач. ім. уповноважений, -ного, ч.... смотреть

УПОВНОВАЖЕНИЙ

(ким/чим)ад'єктивуполномоченный¤ уповноважена особа -- уполномоченное лицо(ким/чим)імен. чол. роду, жив.довірена особа, яка діє за наданими їїповноваже... смотреть

УПОВНОВАЖЕНИЙ

(вповноважений), -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до уповноважити.|| у знач. прикм. Який має певні повноваження.|| у знач. ім. уповноважений, -ного... смотреть

УПОВНОВАЖЕНИЙ

уповнова́жений[ўпоўноважеинией]= вповноваженийм. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

УПОВНОВАЖЕНИЙ

I【形】 受委托的, 被授权的II【阳】 代表; 特派员

УПОВНОВАЖЕНИЙ

[upownoważenyj]прикм.pełnomocny, upoważniony

УПОВНОВАЖЕНИЙ

уповнова́жений 1 дієприкметник від: уповнова́жити уповнова́жений 2 прикметник який має певні повноваження уповнова́жений 3 іменник чоловічого роду, істота довірена особа... смотреть

УПОВНОВАЖЕНИЙ

(представник) повноважний, що має повноваження, наділений повноваженнями, г. уповажнений, управнений, умандатований; ЯК ІМ. довірена особа, з. повірник, як ім. повірений.... смотреть

УПОВНОВАЖЕНИЙ

Authorized person (agent), commissioner, plenipotentiary; (представник) representative; (довірений) proxy; delegate, mandatory

УПОВНОВАЖЕНИЙ

уповноважений ім. authorized agent;\~ з прав людини ombudsman; \ уповноважений прикм. authorized; entitled; бути \~им be authorized;

УПОВНОВАЖЕНИЙ

powerful, (ім.) manager, attorney, (прикм.) authorized, commissary, commissioner, designated, empowered, in commission, representative

УПОВНОВАЖЕНИЙ

1) уполномоченный прич.; полномочный прил. 2) сущ. уполномоченный

УПОВНОВАЖЕНИЙ

{ўпоўнова́жеинией} = вповноважений м. (на) -ному/-нім, мн. -ні.

УПОВНОВАЖЕНИЙ

Beslutningsdyktig, fullmektig, autorisert

УПОВНОВАЖЕНИЙ

Beslutningsdygtig, fuldmægtig

УПОВНОВАЖЕНИЙ

Уповнова́жений, -на, -не

УПОВНОВАЖЕНИЙ

Beslutför; fullmäktig

УПОВНОВАЖЕНИЙ

upoważniony, pełnomocny

УПОВНОВАЖЕНИЙ

უფლებამოსილი

УПОВНОВАЖЕНИЙ БАНКДЕПОЗИТАРІЙ

английский юридический словарь">

УПОВНОВАЖЕНИЙ БАНК КРЕДИТОР

УПОВНОВАЖЕНИЙ БАНК - КРЕДИТОР - authorised lending bank.

УПОВНОВАЖЕНИЙ ПРЕДСТАВНИК

authorized representative, vicarious representative

T: 123