Смотреть больше слов в «Сучасному українсько-англійському юридичному словнику ( І. Борисенка, В. В. Саєнка, Н. М. Конончука, Т. І. Конончук)»
СОЦІОЛО́ГІЯ, ї, ж.1. Наука про суспільство та закони його розвитку.Критика літературних творів не може бути відділена від соціології (В. Еллан-Блакитни... смотреть
соціоло́гія (від лат. societas – спільність, суспільство і «...логія») наука про закономірності виникнення, функціонування й розвитку різних соціальних утворень і форм спільності людей. Домарксистська С., незважаючи на ряд плідних ідей, не дала наукового розуміння об’єктивних законів розвитку суспільства. Лише відкриття К. Марксом і Ф. Енгельсом матеріалістичного розуміння історії (див. «історичний матеріалізм») перетворило С. на науку.... смотреть
наука про закономірності становлення функціонування і розвитку суспільства. С. вивчає соціальні факти, процеси, відносини, діяльність індивідів, соціальних груп, їх роль, статус і соціальну поведінку, інституціональні форми їх організації. англ. sociology; нім. Soziologie f=, …gi / en; угор. szociológia; рос. социология.... смотреть
-ї, ж. 1) Наука про суспільство та закони його розвитку. 2) Розділ цієї науки, що вивчає дані, які стосуються того чи іншого суспільного інституту або... смотреть
соціологія; ж. (лат., спільність, суспільство і ...логія) наука про закономірності виникнення, функціонування й розвитку суспільства в цілому, різних соціальних утворень і форм спільності людей. Термін введено французьким соціологом О. Контом в середині 19 ст.... смотреть
рос. социология наука про закономірність розвитку і функціонування соціальних систем, як глобальних (суспільство у цілому), так і окремих, поодиноких. С. вивчає взаємозв'язок різних соціальних явищ та загальні закономірності соціальної поведінки людей.... смотреть
-ї, ж. 1》 Наука про суспільство та закони його розвитку.2》 Розділ цієї науки, що вивчає дані, які стосуються того чи іншого суспільного інституту або... смотреть
імен. жін. роду, тільки одн.социология
[socjołohija]ж.socjologia
В широкому значенні — наука про структуру і закони розвитку суспільства.
【阴】 社会学
Соціоло́гія, -гії, -гією
Громадознавство
соціоло́гія іменник жіночого роду
Sociology
Sociologi
Sosiologi
Sociologi
-її ż socjologia
социология
комплекс соціологічних досліджень, які орієнтовані на збирання і аналіз соціальних даних з використанням методів, методик, технік соціологічного дослідження. англ. empirical sociology; нім. empirische Soziologie; угор. empir szociológia; рос. социология эмпирическая.... смотреть
criminal sociology
СОЦІОЛОГІЯ ЗНАННЯ - соціально-філософська концепція (дисципліна), що досліджує співвідношення знання і суспільства, соціальну зумовленість знання. З різних інтерпретацій понять "знання", "суспільство" і "відношення" філософськими течіями виникають різні варіанти С. з. Так, суспільство тлумачать як історичні епохи, класи, покоління, соціальні фактори, соціальне буття, соціальні структури, а знання - як знання взагалі, наукове знання, ідеологію, світогляд, категорії, цінності, ідеї. Порізному інтерпретується і відношення знання та суспільства - як жорстка чи послаблена детермінація, функціональний зв'язок, гармонія стилів, зв'язок частини і цілого та ін. Основні проблеми С. з.: дослідження характеру відношень між знанням і соціальним буттям, соціальними структурами і категоріями мислення; ролі цінностей у пізнанні, співвідношення знання і його соціальних носіїв, істинності і соціальної зумовленості знання та ін. С. з. виникла в 30-х рр. XX ст. Її засновники - Маннгейм ("Проблема соціології знання" 1925; "Ідеологія та утопія", 1929) і Шелер ("Форми знання і суспільство", 1926). її джерела - марксистське вчення про базис і надбудову, клас та ідеологію, дослідження Дюркгейма соціальної зумовленості категорій первісного мислення М. аннгейм і Шелер дещо конкретизували проблематику соціальної зумовленості знання, перевели її з ідеологічної в більш наукову площину. В 50-х рр. XX ст. виникає кантіанський варіант С. з. (Шелтинг, Штарк), що розвинув ідеї Вебера про зумовленість наукового знання цінностями. В цей же час формується "критична теорія" Франкфуртської школи, яка на запереченні концепції Маннгейма розбудовує свій варіант соціальної зумовленості знання, в якому поєднує неогегельянство і марксизм (Лукач). У 70-х рр. XX ст. формується феноменологічний підхід до С. з. (Шюц, Бергер, Лукман), що зосереджується на дослідженні конституювання соціальної реальності (сфери соціальних смислів) різними соціальними групами. До проблематики С. з. близька також історична школа філософії науки (Кун, Феєрабенд), яка розглядає розвиток науки в соціальному контексті. Інтенція С. з. - розвінчання автономності знання (істини, розуму), утвердження залежності його від позагносеологічних чинників. У цьому плані вона - одне з джерел філософії постмодерну. С. з. не є суто соціологічною дисципліною. Спроби надати їй емпіричної інтерпретації не мали значних успіхів О. станнім часом спостерігається спад інтересу до її проблем.Є. Причепій... смотреть
= музична соціологія (від лат. societa-суспільство, гр. logos - слово і музика) - наука про взаємозв’язок, взаємовплив та взаємодію суспільства і музики, а також вплив конкретних форм її побутування на музичну творчість, виконавство, слухання, сприйняття і сприймання музики. Теоретична С.м. вивчає загальні закономірності взаємодії суспільства і музики, типологію музичних культур. Емпірична С.м. досліджує стан музичного навчання і життя, форми музичного побуту суспільства, види музичної діяльності і навчання, формування музикальних інтересів, потреб, ідеалів, досвіду, смаків, організує і аналізує опитування слухачів та виконавців тощо, що створює фактологічну основу для розробки питань теоретичної С.м. , визначення шляхів та перспектив розвитку музичної культури, прогнозування її процесів.... смотреть
СОЦІОЛОГІЯ ПІЗНАННЯ - напрям теоретичних та емпіричних досліджень, що розглядає проблеми, пов'язані з соціально-історичною зумовленістю знання, пізнання і свідомості, а також соціальні аспекти виробництва, поширення й використання різних типів знання як у суспільстві в цілому, так і на рівні суспільних класів, соціальних груп, організацій. Основні проблеми С. п. - соціальна та історична природа пізнання, обумовленість свідомості та методологія їхнього дослідження.... смотреть
sociology of law
СОЦІОЛОГІЯ РЕЛІГІЇ - складова частина релігієзнавства, специфічна галузь соціологічного знання. Предметне поле С.р. охоплює сукупність проблем, базовими серед яких є релігія, суспільство, людина в їх взаємозв'язку і взаємообумовленості. Має два рівні осмислення проблем: загальносоціологічний та емпіричний. Загальносоціологічний рівень С.р. - теоретичне осмислення проблем природи релігії, її соціальної сутності, детермінованості, генезису, структури релігійного комплексу, взаємодії її елементів; експлікації релігії як суспільно-функціонуючого феномена через рефлексію її функцій, ролі, місця в суспільній системі, зокрема взаємозв'язку релігії і структурних компонентів соціуму; дослідження форм інституалізації, типів релігійних організацій, їхньої функціональності й ролі, релігійної діяльності й відносин, у т.ч. міжконфесійних, внутрішньоцерковних. Емпіричний рівень С.р. - осмислення проблем релігії методом конкретно-соціологічних досліджень через систему операційно інтерпретованих понять та емпіричних узагальнень як на мікрорівні (віруючі, релігійні групи), так і на макрорівні(суспільство, певні географічні регіони, конфесії та ін. ). С.р. має свою систему категорій і понять, спеціальну методику теоретичних і конкретно-соціологічних досліджень. Вона тісно пов'язана з іншими галузями релігієзнавства: філософією, історією, психологією, феноменологією релігії, з іншими галузями соціології, права. Перші спроби соціологічної рефлексії релігії в контексті її взаємозв'язку з соціумом мали місце ще в епоху Відродження. С.р. генетично пов'язана з розвитком соціальної філософії, загальної соціології, з різними філософськими течіями, зокрема з традицією Гегеля, Шляєрмахера, франц. енциклопедистів Я. к галузь релігієзнавства С.р. конституювалась наприкін. XIX - на поч. XX ст. Її засновниками вважають Вебера і Дюркгейма. Як і раніше, в С.р. існують різні напрями (академічний, конфесійноорієнтований), школи, розмаїття методологічних підходів щодо експлікації релігії як суспільного феномена.М. Бабій... смотреть