СВЯТИНЯ

ім object of worship; sacred object (place, thing); [перен] shrine • оскверняти святиню to desecrate • осквернення святині desecration

Смотреть больше слов в «Сучасному українсько-англійському юридичному словнику ( І. Борисенка, В. В. Саєнка, Н. М. Конончука, Т. І. Конончук)»

СВЯТОТАТСТВО →← СВЯТІСТЬ

Смотреть что такое СВЯТИНЯ в других словарях:

СВЯТИНЯ

СВЯТИ́НЯ, і, ж.1. заст. Храм.[Гурт іудеїв:] Ось чого ви прийшли сюди, як злодії вночі? Прийшли святиню нашу обкрадати? Руїни наші рідні грабувати? (Лес... смотреть

СВЯТИНЯ

СВЯТИ́НЯ (місце релігійного поклоніння), СВЯТИ́ЛИЩЕ, ХРАМ, ХРАМИНА.СВЯТИ́НЯ (що-небудь особливо дороге, глибоко шановане), СВЯ́ТОЩІ мн.; ХРАМ, ХРА́МИ́Н... смотреть

СВЯТИНЯ

-і, ж. 1) заст. Храм. 2) Місце, предмет релігійного поклоніння. 3) перен., уроч. Що-небудь особливо дороге, глибоко шановане; те, що зберігають з любо... смотреть

СВЯТИНЯ

-і, ж. 1》 заст. Храм.2》 Місце, предмет релігійного поклоніння.3》 перен. , уроч. Що-небудь особливо дороге, глибоко шановане; те, що зберігають з л... смотреть

СВЯТИНЯ

1) церк. object of worship; sacred (holy) place2) перен. sacred object

СВЯТИНЯ

[swjatyńa]ж.świątynia

СВЯТИНЯ

імен. жін. родусвятыня

СВЯТИНЯ

храм, святилище; П. святість, святощі, с. святая святих.

СВЯТИНЯ

-і ż 1. świątynia 2. świętość

СВЯТИНЯ

рел.; перен.; = святощі святыня

СВЯТИНЯ

святи́ня іменник жіночого роду

T: 201