ПРОТИРІЧЧЯ

ім (суперечність) conflict; contradiction; (невідповідність) incompatibility (with); incongruity (with); inconsistency (with); (несумісність тж) repugnance (repugnancy) (to); (зіткнення) collision • вступати у ~ to collide • у протиріччі at variance (with) • ~ у правових нормах (антиномія, колізія правових норм) antinomy; conflict of laws • ~ у свідченнях conflict of evidence (of testimony) • внутрішнє ~ internal contradiction

Смотреть больше слов в «Сучасному українсько-англійському юридичному словнику ( І. Борисенка, В. В. Саєнка, Н. М. Конончука, Т. І. Конончук)»

ПРОТОКОЛ →← ПРОТИПРАВНО

Смотреть что такое ПРОТИРІЧЧЯ в других словарях:

ПРОТИРІЧЧЯ

ПРОТИРІ́ЧЧЯ, я, с.Те саме, що супере́чність.– Ще мчать десь дипкур'єри з важливими паперами, і дипломати намагаються якось розв'язати, відсунути хоч на... смотреть

ПРОТИРІЧЧЯ

СУПЕРЕ́ЧНІСТЬ (спірне питання; становище, при якому що-небудь одне виключає інше), СУПЕРЕ́ЧЛИВІСТЬ, ПРОТИРІ́ЧЧЯ, РОЗБІ́ЖНІСТЬ, КОНТРОВЕ́РЗА, ПРОТИВЕ́НС... смотреть

ПРОТИРІЧЧЯ

(див. тж. суперечність) contradiction; opposition; юр. contrariety, antilogy, antimonyпротиріччя інтересів — conflict of interestsдух протиріччя — spir... смотреть

ПРОТИРІЧЧЯ

імен. сер. родуте саме, що суперечністьпротиворечие¤ дух протиріччя -- дух противоречия

ПРОТИРІЧЧЯ

протиріччя ім. conflict; contradiction; collision;\~ в показах свідків conflict of testimony; \~ в правових нормах antinomy; \~ законом conflict of law; вступати в \~ collide;... смотреть

ПРОТИРІЧЧЯ

протирі́ччя[протиер’іч':а]-ч':а, р. мн. -р'іч

ПРОТИРІЧЧЯ

-я, с. Те саме, що суперечність.

ПРОТИРІЧЧЯ

contradiction, (закону, права) contravention, clash, collision, conflict, discrepancy, divergence, inconsistency, repugnance

ПРОТИРІЧЧЯ

противоречие дух протиріччя — дух противоречия класові протиріччя — классовые противоречия

ПРОТИРІЧЧЯ

-я n sprzeczność, antagonizm міжнародні ~ antagonizmy międzynarodowe

ПРОТИРІЧЧЯ

Kontradiktion, kontrovers, motsägelse

ПРОТИРІЧЧЯ

Суперечність, противенство

ПРОТИРІЧЧЯ

-я, с. Те саме, що суперечність.

ПРОТИРІЧЧЯ

Kontrovers, modsætning

ПРОТИРІЧЧЯ

Kontrovers, motsetning

ПРОТИРІЧЧЯ

протирі́ччя іменник середнього роду

ПРОТИРІЧЧЯ

{протиері́ч:а} -ч:а, р. мн. -рі́ч.

ПРОТИРІЧЧЯ

Супярэчнасць

ПРОТИРІЧЧЯ

წინააღმდეგობა

ПРОТИРІЧЧЯ

супярэчнасць

ПРОТИРІЧЧЯ

супярэчнасць

ПРОТИРІЧЧЯ СЕРЕД ПАРТІЙ

Суперечності між партіями

ПРОТИРІЧЧЯ СЕРЕД ПАРТІЙ

Суперечності між партіями

ПРОТИРІЧЧЯ У СВІДЧЕННЯХ

(в т. ч. свідків) conflict of testimony

T: 569