Смотреть больше слов в «Сучасному українсько-англійському юридичному словнику ( І. Борисенка, В. В. Саєнка, Н. М. Конончука, Т. І. Конончук)»
ОФІЦЕ́Р, а, ч.Особа командного та начальницького складу збройних сил, що має військове звання від молодшого лейтенанта до полковника включно.Проходячи ... смотреть
Officerвахтовий офіцер — watch officer, officer of the watchкадровий офіцер — career officer, active service officer, regular officerмолодший офіцер — ... смотреть
[oficer]ч.oficerофіцери запасу — rezerwa військ.
імен. чол. роду, жив.військ.офицер
офіце́р (нім. Offizier, франц. officier, від лат. officium – служба, посада) особа командного та начальницького складу збройних сил, що має військове звання (в СРСР – від молодшого лейтенанта до полковника).... смотреть
обер-офіцер; ч. (нім., фр., від лат., служба, посада) особа командного та начальницького складу збройних сил, що має військове звання (в Україні - від молодшого лейтенанта до полковника).... смотреть
-а, ч. Особа командного та начальницького складу в збройних силах, міліції, поліції.
-а, ч. Особа командного та начальницького складу в збройних силах, міліції, поліції.
старшина, іс. золотопогонник; зб. офіцерство, зн. офіцерня.
【阳】 军官
Офіце́р, -ра, -рові; -це́ри, -рів
офіце́р іменник чоловічого роду, істота
Старшина
Officer
Officer
Offiser
-а m oficer
офіцер, -а
officer
ოფიცერი
офицер
provost
militia officer
intelligence officer
security officer