Смотреть больше слов в «Сучасному українсько-англійському юридичному словнику ( І. Борисенка, В. В. Саєнка, Н. М. Конончука, Т. І. Конончук)»
А́ЛІБІ, невідм., с., юр.1. Обставина, доказ, які свідчать, що обвинувачуваний (підозрюваний) у момент злочину перебував у іншому місці.Алібі, алібі, в ... смотреть
імен. незмін.алиби сущ. ср. рода неизм.¤ алібі в кого -- алиби у кого ¤ в чому -- в чем
невідм., с., юр. Перебування обвинуваченого в момент злочину в іншому місці як доказ його непричетності до злочину.
рос. алиби (від латин. alibi — в іншому місці) — 1. Доказ невинуватості підозрюваної у правопорушеннях особи, оскільки в момент правопорушення (скоєння злочину) вона перебувала в іншому місці. 2. Переносно — наявність беззаперечних доказів непричетності до певних протизаконних дій.... смотреть
невідм. юр.alibiвстановити чиєсь алібі — to establish smb's alibi
[alibi]с.alibi юр.
невідм. , с. , юр. Перебування обвинуваченого в момент злочину в іншому місці як доказ його непричетності до злочину.
а́лібі (від лат. alibi – в іншому місці) доказ невинності особи в злочині, оскільки вона в момент вчинення його перебувала в іншому місці.
алібі; с. (лат., в іншому місці) доказ непричетності особи до злочину, оскільки вона в момент вчинення його перебувала в іншому місці.
алібі ім. alibi; excuse; cover story;встановлювати \~ establish alibi; мати \~ have an alibi; надавати \~ alibi;
А́лібі (лат.), не відм.
Доказ відсутності певної особи на місці злочину у час його скоєння.
доказ відсутності певної особи на місці злочину у час його скоєння.
а́лібі іменник середнього роду
нескл. сущ.; с.; юр. алиби
lat. alibieалиби
Alibi
Alibi
Alibi
ალიბი
Алиби