ІМПІЧМЕНТ

ім (притягнення до відповідальності вищих посадових осіб держави) impeachment • ~ президента presidential impeachment; impeachment of the President • ~ у конгресі congressional impeachment • парламентський ~ parliamentary impeachment

Смотреть больше слов в «Сучасному українсько-англійському юридичному словнику ( І. Борисенка, В. В. Саєнка, Н. М. Конончука, Т. І. Конончук)»

ІМПОРТ →← ІММІГРАЦІЯ

Смотреть что такое ІМПІЧМЕНТ в других словарях:

ІМПІЧМЕНТ

ІМПІ́ЧМЕНТ, у, ч., політ.Процедура усунення від посади вищих державних осіб.У США, нарешті, вибрали президента. Довго вибирали. У нас швидше. Пообіцяв ... смотреть

ІМПІЧМЕНТ

рос. импичмент (англ. impeach-ment, від старофр. empeechement — осуд, обвинувачення) — у парламентах — процедура обвинувачення вищих службових осіб (президентів, міністрів, федеральних суддів тощо). Застосовується найчастіше у разі звинувачення у зраді, хабарництві, інших тяжких злочинах. Рішення та визнання особи винною приймається найвищим керівним органом держави більшістю в 2/3 голо сів. Мірою покарання для звинуваченого є звільнення з посади.... смотреть

ІМПІЧМЕНТ

правова процедура притягнення до суду парламенту вищих посадових осіб держави. Імпічмент можна розглядати як вищу форму розвитку демократії. Це пов’язано з розповсюдженням права на всіх громадян держави, включаючи суб’єктів вищого рівня політичної диференціації. англ. impeachment; нім. Impichment n; угор. impichment; рос. импичмент.... смотреть

ІМПІЧМЕНТ

імпі́чмент (англ. impeachment, від старофранц. empeechement – осуд, обвинувачення) за конституціями ряду буржуазних країн (США, Франції тощо), спеціальні правила (процедура) щодо притягнення до відповідальності вищих службових осіб (президента, міністрів) у випадках порушення ними законів даної країни.... смотреть

ІМПІЧМЕНТ

Імпічмент (від англійського impeachment). Назва окреслює процедуру притягання до суду парламентом вищих посадових осіб держави, пор.: Парламент міг би ... смотреть

ІМПІЧМЕНТ

-у, ч. Процедура залучення вищих посадових осіб до суду парламенту з метою позбавлення їх повноважень.

ІМПІЧМЕНТ

[impiczment]ч.impiczment політ.

ІМПІЧМЕНТ

імпічмент; ч. (англ., від старофр., осуд, обвинувачення) спеціальні, підтверджені на законодавчому рівні, правила притягнення до відповідальності; відкликання з посад вищих службових осіб держави.... смотреть

ІМПІЧМЕНТ

(англ. impeachment)   особливий порядок притягнення до відповідальності та судового розгляду справ про злочинність вищих посадових осіб у деяких державах (США, Великобританія, Японія та ін.).... смотреть

ІМПІЧМЕНТ

імпі́чмент[імп’ічмеинт]-нту, м. (на) -н'т'і

ІМПІЧМЕНТ

У англосаксонському праві процедура притягнення до конституційної відповідальності найвищих посадових осіб держави.

ІМПІЧМЕНТ

У. Особливий порядок притягнення до відповідальності вищих посадових осіб в разі порушення ними законів країни.

ІМПІЧМЕНТ

у англосаксонському праві процедура притягнення до конституційної відповідальності найвищих посадових осіб держави.

ІМПІЧМЕНТ

політ., юр.impeachment

ІМПІЧМЕНТ

-у, ч. Процедура залучення вищих посадових осіб до суду парламенту з метою позбавлення їх повноважень.

ІМПІЧМЕНТ

-у. Особливий порядок притягнення до відповідальності вищих посадових осіб в разі порушення ними законів країни.

ІМПІЧМЕНТ

«притягнення до суду вищих посадових осіб» - impeachment < англ. impeachment «недовіра».

ІМПІЧМЕНТ

lat. impeachmentимпичмент

ІМПІЧМЕНТ

Осуд, звинувача

ІМПІЧМЕНТ

імпі́чмент іменник чоловічого роду

ІМПІЧМЕНТ

{імпі́чмеинт} -нту, м. (на) -нті.

ІМПІЧМЕНТ

імпічмент, -у

ІМПІЧМЕНТ

Импичмент

ІМПІЧМЕНТ

импичмент

ІМПІЧМЕНТ В КОНГРЕСІ

(США) congressional impeachment

ІМПІЧМЕНТ У

імен. чол. роду, тільки одн.політ., юр.импичмент

T: 106