Смотреть больше слов в «Сучасному українсько-англійському юридичному словнику ( І. Борисенка, В. В. Саєнка, Н. М. Конончука, Т. І. Конончук)»
I. БАЛАМУ́Т розм. (той, хто сіє неспокій серед людей, підбурює на заворушення, виступи і т. ін.), БАЛАМУ́ТА розм. рідше, КАЛАМУ́ТНИК розм. рідше, ЗАКОЛ... смотреть
БУНТІВНИ́К, а́, ч.Те саме, що бунта́р.– Запріть браму! Всім по двадцять п'ять [гарячих], а сьому старому бунтівникові кілько влізе (І. Франко);Ігуменя ... смотреть
бунтівни́к[бун'т'іўник]-ниека, м. (на) -ниеков'і/ -ниеку, кл. -ичеи, мн. -ниеки, -ниек'іў
Бунтівник и бунтовник, ка, м. Бунтовщикъ. К. ЧР. 411. Лихі бунтівники, перевертні щоденні. К. Псал. 177. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 111.... смотреть
імен. чол. роду, жив.бунтовщик
[buntiwnyk]ч.buntownik
-а, ч. Учасник бунту; той, хто зчиняє бунт; бунтар.
{бунтіўни́к} -ниека́, м. (на) -ниеко́ві/ -ниеку́, кл. -и́чеи, мн. -ниеки́, -ниекі́ў.
див. бунтар
Insurgent, insurrectionist, rebel, rioter, mutineer
Бунтівни́к, -ка́, -ко́ві, -нику́! -ники́, -кі́в
див. непокірний
-а, ч. Учасник бунту; той, хто зчиняє бунт; бунтар.
【阳】 见 бунтар
бунтівни́к іменник чоловічого роду, істота
Rebell
Rebell
Rebel
mutineer, rebel, rioter
-а zob. бунтар
бунтівник, -а
бунтовщик
მეამბოხე